Редакційна колегія наукового фахового журналу «Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського» має у своєму складі визнаних експертів у галузі гуманітарних та педагогічних наук та послуговується у своїй роботі рекомендаціями щодо етики публікацій та недоброчесної практики Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics (COPE)). Серед них: рівність для всіх статей / авторів з боку редакційної колегії та рецензентів журналу; конфіденційність; шахрайство з публікацією; оригінальність і плагіат, а також повідомлення про те, які дії будуть вжиті, проти недоброчесності; правила авторства, розкриття інформації та конфлікт інтересів.
Уся відповідальність за прийняття статті, присвоєння їй спеціального шифру реєстрації, призначення Рецензента, забезпечення спілкування між Членами редакційної колегії та Автором статті, повідомлення автора про опублікування або відхилення рукопису лежить виключно на редакції. Редакція бере до уваги рекомендацію Рецензента відповідної наукової галузі щодо якості й достовірності рукопису, поданого до публікації. Проте статті можуть бути відхилені без рецензування, якщо вони не відповідають профілю Збірника або оформлені без дотримання вимог журналу.
Відповідно до вимог Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE), в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту електронного варіанта Наукового вісника не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною чи друкарською) без попередньої письмової згоди Авторів (Ліцензійний договір).
Відповідно до принципів DORA, видання:
оцінює рукописи виключно за їх науковою якістю, новизною, методологічною обґрунтованістю та внеском у розвиток науки;
не використовує журнальні наукометричні показники (зокрема Impact Factor) як критерій оцінки окремих статей або наукової якості автора;
не заохочує штучне підвищення цитованості;
підтримує відповідальне використання наукометричних індикаторів.
Етичні зобов’язання рецензентів та членів редакційної колегії
Рецензент об’єктивно й неупереджено має оцінити якість рукопису, його експериментальну й теоретичну частини, обґрунтованість викладу матеріалу, врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним нормам та вимогам до публікацій, має відмічати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування Авторами робіт інших учених тощо.
Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів і у разі сумнівів об’єктивного рецензування має відразу повернути рукопис без рецензії, повідомивши Редакцію про конфлікт інтересів.
Якщо Рецензент знає Автора або Співавтора рукопису і неспроможний здійснити неупереджену й об’єктивну незалежну експертизу рукопису, він має припинити рецензування й повідомити про неможливість подальшої роботи.
Рецензент має поводитися з рецензованим рукописом конфіденційно: не показувати іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами, але може скористатися допомогою спеціальної консультації з членами Міжнародної наукової редакційної ради.
Рецензент заповнює рецензію, що надається до редакції у паперовому або електронному вигляді, яка має бути аргументованою, неупередженою та об’єктивною, якщо у роботі є запозичення, то вказує їхнє джерело.
Рецензент має вчасно надавати рецензію, де у висновку обов’язково зазначено, що: можна рекомендувати статтю до опублікування у Науковому віснику; рекомендувати до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень; не рекомендувати статтю до опублікування. Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після доопрацювання з урахуванням зауважень або не рекомендує статтю до опублікування, то обов’язково зазначаються причини такого рішення.
Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи, етапи дослідження тощо, що містяться в аналізованій статті, якщо на це немає згоди Автора.
Етичні зобов’язання авторів
Автори статей несуть всю відповідальність за зміст статей та мають дотримуватися редакційних вимог щодо її оформлення.
Відповідальність за достовірність інформації, фактів та інших відомостей, покликань, цитування та написання власних імен несуть автори публікації.
Співавтори статті розділяють відповідальність за отримані представлені в рукописі результати. Автор, який подає рукопис до публікації, несе відповідальність за те, щоб до списку співавторів були включені ті особи, які безпосередньо брали участь у підготовці статті.
Автори обов’язково мають повідомити Редакцію Збірника про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі. Автори також мають гарантувати відсутність контрактних стосунків або прав власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що представлена в рукописі. Це зазначається у Ліцензійному договорі.
Політика щодо конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів – це будь-які фінансові, професійні, інституційні або особисті взаємозв’язки, які можуть вплинути або створити враження впливу на об’єктивність рецензування, редакційного рішення чи змісту публікації.
Обов’язковому декларуванню підлягають:
автори – щодо фінансових і нефінансових взаємозв’язків;
рецензенти – щодо потенційної зацікавленості;
редактори – у разі розгляду рукописів, пов’язаних із їх установою, колегами або підлеглими.
У разі виявлення потенційного конфлікту інтересів:
відповідний редактор або рецензент підлягає відводу;
призначається незалежний відповідальний редактор;
залучаються незалежні рецензенти;
підстави та рішення документуються.
Подання від редактора або членів редколегії
Рукописи, подані головним редактором, редакторами або членами редакційної колегії:
розглядаються виключно незалежним відповідальним редактором;
проходять стандартну процедуру подвійного сліпого рецензування;
не передбачають участі автора в редакційних рішеннях;
супроводжуються публічною декларацією щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Редакція гарантує, що систематичне опублікування матеріалів членів редакційної колегії не допускається без належного дотримання встановлених процедур.
Процедура розгляду скарг та повідомлень про порушення академічної доброчесності і публікаційної етики
Редакція журналу визнає важливість дотримання високих стандартів академічної доброчесності. Усі скарги та повідомлення про можливі порушення публікаційної етики розглядаються відповідно до принципів прозорості, об’єктивності, конфіденційності та відповідності рекомендаціям COPE (Committee on Publication Ethics).
Редакція розглядає скарги, що стосуються:
плагіату;
фальсифікації чи фабрикації даних;
подвійної або множинної публікації;
некоректного авторства (виключення або додавання авторів без згоди);
порушення процедури рецензування;
наявності конфлікту інтересів, що не був задекларований;
неетичної поведінки з боку авторів, рецензентів або редакторів.
Скарга має бути подана у письмовій формі на офіційну електронну адресу редакції. Звернення повинно містити:
чіткий опис суті скарги;
імена або дані осіб, яких вона стосується;
конкретні докази або посилання на джерела;
контактні дані заявника (анонімні звернення можуть розглядатися, якщо надана достатня доказова база).
Після отримання скарги:
головний редактор або уповноважений член редакційної колегії здійснює попередню перевірку протягом 10 робочих днів;
у разі необхідності заявнику можуть бути надіслані запити на додаткову інформацію;
якщо скарга визнана обґрунтованою, розпочинається внутрішнє розслідування.
Розслідування проводить редакційна колегія, за потреби залучаючи незалежних експертів. Особи, яких стосується скарга, мають право надати письмове пояснення. Усі сторони мають рівні права бути заслуханими.
Залежно від результатів розслідування можуть бути вжиті такі заходи:
внесення виправлень до статті;
публікація заяви про порушення або відкликання статті (retraction);
повідомлення установи, з якою пов’язаний автор;
заборона подання статей до журналу протягом певного терміну;
інші дії, відповідно до стандартів COPE.
Особи, яких стосується скарга, мають право подати обґрунтоване заперечення або апеляцію на рішення редакції. Повторний розгляд здійснюється за участю сторонніх експертів, не пов’язаних із початковим процесом. Усі скарги та рішення за ними документуються та зберігаються в архіві редакції. Ці записи можуть бути використані для вдосконалення редакційної політики та запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.
Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей
Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності, публікаційної етики та міжнародних стандартів наукової комунікації, зокрема рекомендацій COPE (Committee on Publication Ethics). Відкликання (ретракція) статті є винятковим заходом, що застосовується з метою забезпечення достовірності наукового запису та інформування читачів про суттєві порушення, які впливають на результати або висновки дослідження.
Підставою для відкликання можуть бути встановлені факти плагіату або самоплагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, істотні помилки, що роблять результати недостовірними, дублювання публікації, порушення авторських прав, прихований конфлікт інтересів або інші суттєві порушення редакційної політики та етичних стандартів журналу. Процедура може бути ініційована авторами, членами редакційної колегії, рецензентами, читачами або установами, з якими афілійовані автори.
Після отримання інформації редакція здійснює її попередній аналіз та, за потреби, проводить внутрішній розгляд із залученням членів редакційної колегії або незалежних експертів. Автори статті інформуються про суть зауважень і мають можливість надати пояснення. За результатами розгляду може бути прийнято рішення про відсутність підстав для реагування, публікацію виправлення, оприлюднення повідомлення про вираження занепокоєння або відкликання статті.
У разі ухвалення рішення про ретракцію редакція публікує офіційне повідомлення із зазначенням причин відкликання та дати прийняття рішення. Відкликана стаття не вилучається з електронного архіву журналу, однак на її сторінці розміщується чітка позначка про відкликання з метою забезпечення прозорості та збереження цілісності наукового запису. Усі рішення приймаються з дотриманням принципів неупередженості, конфіденційності та поваги до прав усіх сторін, залучених до процесу публікації.
Політика використання штучного інтелекту (ШІ) у наукових публікаціях
Редакція журналу підтримує використання сучасних цифрових технологій, зокрема інструментів штучного інтелекту (ШІ) та великих мовних моделей (LLM), як допоміжних засобів у науковій діяльності. Водночас застосування таких технологій повинно відповідати принципам академічної доброчесності, наукової відповідальності та повної прозорості публікаційного процесу.
Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися авторами для технічної підтримки підготовки рукопису, зокрема для покращення стилю викладу, перекладу тексту, перевірки граматики та мовної коректності, а також для обробки або систематизації великих масивів даних. Проте використання ШІ не повинно підміняти самостійний науковий аналіз, інтерпретацію результатів або формування наукових висновків.
Штучний інтелект не може бути визнаний автором наукової роботи, оскільки не відповідає критеріям авторства, зокрема не здатний нести відповідальність за зміст публікації, дотримання етичних стандартів або підтвердження остаточної версії рукопису. Повну відповідальність за точність, достовірність і оригінальність матеріалів, а також за дотримання норм академічної доброчесності несе автор або колектив авторів.
У випадку використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису автори зобов’язані перевіряти достовірність усіх фактів, даних і бібліографічних посилань, оскільки мовні моделі можуть генерувати неточну або вигадану інформацію. Особливу увагу слід приділяти перевірці статистичних результатів, числових показників і джерел, отриманих за допомогою ШІ.
Штучний інтелект не може бути зазначений як джерело цитування або співавтор дослідження. Винятком можуть бути випадки, коли сам інструмент ШІ, його алгоритм або результати його роботи є безпосереднім об’єктом наукового дослідження. У такому разі інформація про використання інструменту повинна бути детально описана у методології дослідження.
Автори зобов’язані відкрито повідомляти про використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису. Відповідна інформація має бути наведена у спеціальному розділі, наприклад «Декларація про використання штучного інтелекту» або у розділі «Подяки». У цьому повідомленні слід зазначити назву інструменту, його версію, розробника, а також мету та спосіб використання.
З метою забезпечення конфіденційності та об’єктивності рецензування рецензентам, редакторам і членам редакційної колегії забороняється використовувати інструменти штучного інтелекту для аналізу рукописів, підготовки рецензій або оцінювання поданих матеріалів.
Приховане або неналежне використання штучного інтелекту під час підготовки рукопису розглядається як порушення публікаційної етики. У разі виявлення таких порушень редакція залишає за собою право відхилити рукопис або відкликати вже опубліковану статтю відповідно до етичних стандартів наукового видавництва.
Етичні вимоги до досліджень за участі людей, тварин та використання біоматеріалів і персональних даних
Редакція наукового журналу «Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського» дотримується принципів наукової етики та академічної доброчесності під час розгляду та публікації результатів досліджень.
У разі подання до журналу рукописів, що містять результати досліджень за участі людей, тварин, їх біологічних матеріалів, персональних або конфіденційних даних, автори повинні підтвердити, що такі дослідження були проведені відповідно до чинного законодавства України, міжнародних етичних стандартів та вимог інституцій, у яких проводилося дослідження.
Якщо дослідження передбачало участь людей, автори повинні зазначити у рукописі, що:
дослідження було схвалене відповідною комісією з етики (етичним комітетом) закладу освіти або наукової установи;
усі учасники дослідження були належним чином поінформовані про мету та умови проведення дослідження;
від учасників було отримано добровільну інформовану згоду на участь у дослідженні та використання отриманих даних у наукових цілях.
У разі використання персональних або конфіденційних даних автори повинні забезпечити їх обробку відповідно до вимог законодавства щодо захисту персональних даних та гарантувати анонімність і конфіденційність учасників дослідження.
Якщо дослідження проводилося із залученням тварин, автори повинні підтвердити, що всі процедури були здійснені відповідно до етичних норм поводження з лабораторними та іншими тваринами та з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів.
Редакція може вимагати від авторів надання копії висновку етичної комісії або іншого документального підтвердження дотримання етичних норм проведення дослідження.
